Перевод текста песни Сентиментальна розмова - Аква Віта

Сентиментальна розмова (оригинал)

В старім саду серед нічної мли
Дві постаті непевнії пройшли.
В них зір погас, уста у них змарніли,
I ледве чутно голоси бриніли.
В старім саду, в зимову ніч сумну
Два привиди будили давнину.
— Ти згадуєш, як ми колись любились?
— Навіщо вам ті згадки знадобились?
— Чи бачиш ти й тепер мене вві сні?
Чи рвешся серцем ти до мене?
— Ні.
— Як ми колись удвох жили щасливо,
Зливаючи серця й вуста!
— Можливо.
— Де синь небес, де сяєво надій?
— Надії ті почезли в тьмі густій.
Отак ішли вони у ніч зимову,
I тільки місяць чув чудну розмову.

(перевод)

В старом саду среди ночной мельницы
Две фигуры неуверенности прошли.
Зрение угас, уста у них осунулись,
И еле слышно голоса звучали.
В старом саду, в зимнюю ночь грустную
Два призрака пробуждали старину.
— Ты вспоминаешь, когда мы любились?
— Зачем вам эти упоминания понадобились?
— Видишь ли ты теперь меня во сне?
Прорвешься ли сердцем ты меня?
- Нет.
— Когда мы вдвоем жили счастливо,
Сливая сердца и уста!
- Возможно.
— Где-то син небес, где-то надежд?
— Надежды те почезли в тьме густой.
Так шли они в ночь зимнюю,
И только месяц слышал странный разговор.