Информация о песне На данной странице вы можете ознакомиться с текстом песни Мудрий бо німий , исполнителя - Скрябін. Дата выпуска: 04.02.1999
Язык песни: Украинский
Мудрий бо німий(оригинал) |
| Багато-гато років, як я був дуже малий |
| Всі риби жили в небі, а дерева — в воді |
| А я ходив до школи на високій горі |
| І люди були добрі, я був дуже малий |
| Багато-гато часу і немало вина |
| Старі сухі дерева догоріли дотла |
| Нема кого питати, де я маю піти |
| Не хочуть говорити мої мудрі птахи |
| Земля собі летіла — осінь-літо-зима |
| І небо там висіло, де вже нині нема |
| Я можу набрехати і лишитися сам |
| Я можу написати і забути слова |
| Ходили мої ноги, а не видно слідів |
| Робили мої руки всьо, шо я захотів |
| Дивились мої очі, але їх вже нема |
| Колись ше мої губи говорили слова |
| Приспів: |
| О-о, мудрий, бо німий… |
| Я не хочу того всього за собою забирати |
| І не можу вже ніколи нові гори малювати |
| Плакати не час, ніхто не хоче того знати |
| Тільки сльози будуть довго свої знаки малювати |
| Плакати не час, гаряче море тихо впало |
| Я лишився на піску і там, де риби повмирали |
| Вже не чути наші кроки, там нема чого ходити |
| Я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись |
| Приспів |
| Багато-гато років, як я був дуже малий |
| Всі риби жили в небі, а дерева — в воді |
| А я ходив до школи на високій горі |
| І люди були добрі, я був дуже малий |
| Багато-гато часу і немало вина |
| Старі сухі дерева догоріли дотла |
| Нема кого питати, де я маю піти |
| Не хочуть говорити мої мудрі птахи |
| Приспів |
Мудрый потому что немой(перевод) |
| Много лет, как я был очень мал |
| Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде |
| А я ходил в школу на высокой горе |
| И люди были добрые, я был очень мал |
| Много времени и немало вина |
| Старые сухие деревья догорели дотла |
| Некого спрашивать, где я должен уйти |
| Не хотят говорить мои мудрые птицы |
| Земля себе летела — осень-лето-зима |
| И небо там висело, где уже нет. |
| Я могу наврать и остаться один |
| Я могу написать и забыть слова |
| Ходили мои ноги, а не видно следов |
| Делали мои руки все, что захотел |
| Смотрели мои глаза, но их уже нет |
| Когда шее мои губы говорили слова |
| Припев: |
| О-о, мудрый, потому что немой… |
| Я не хочу того всего по себе забирать |
| И не могу уже никогда новые горы рисовать |
| Плакать не время, никто не хочет этого знать |
| Только слезы будут долго свои знаки рисовать |
| Плакать не время, горячее море тихо упало |
| Я остался на песке и там, где рыбы умерли |
| Уже не слышны наши шаги, там нечего ходить |
| Я лекарства не ищу, потому что им можно отравиться |
| Припев |
| Много лет, как я был очень мал |
| Все рыбы жили в небе, а деревья — в воде |
| А я ходил в школу на высокой горе |
| И люди были добрые, я был очень мал |
| Много времени и немало вина |
| Старые сухие деревья догорели дотла |
| Некого спрашивать, где я должен уйти |
| Не хотят говорить мои мудрые птицы |
| Припев |