Перевод текста песни Талалай - Воплі Відоплясова

Талалай (оригинал)

В самотi, рано до світу, розкажу казку зоряну.
Намалюю рай-райдугу, милую я порадую.
Запашні вітри-відуни капосні грають навесні.
Маячними сполохами ми літаєм закохані.
З тобою разом ми долаєм світи,
Несамовитий я, замріяна ти.
Ми обрітаєм спокій, потім знову в політ.
Минали сонми тисяч весен, зоряних літ.
Первинним спалахом займеться наша любов,
У небесах лучитись будем знов і знов…
Безмежно!
Полум’я сяє, світиться, наші аури стрітяться —
Ореоли палаючі, ми лунаєм, єднаючись.
Я полонений світлом твоїх очей,
Пірнаю в сутність тих незнаних речей.
Солодкий сон, мінливий яв, світ запашний,
Не відпущу ніколи я твоєї руки.
Малює розум риси дивних істот,
Бажання нас здіймає раптом до висот захмарних.
Палання наших душ розтопить вічні льоди,
Спричинить катаклізм глобальний, рівень води
Підніметься критично, потім зникне Земля.
Ми — скрізь, і там, і тут, усюди, часу нема!
Зненацька грім, тумани, селі і тайфуни,
Але жагу таку не спиниш, не кажи нікому.
Небокрай, нам ти нагадай про любов нашу, талалай…

Талалай (перевод)

В уединении, рано до мира, расскажу сказку звездную.
Нарисую рай-радугу, милую я порадую.
Душные ветры-ведуны пакостные играют весной.
Бредовыми тревогами мы летаем влюблены.
С тобой вместе мы преодолеваем миры,
Неистовый я, мечтаешь ты.
Мы обретаем покой, затем снова в полет.
Шли сонмы тысяч весен, звездных лет.
Первой вспышкой займется наша любовь,
В небесах лучиться будем снова и снова…
Безгранично!
Пламя сияет, светится, наши ауры встретятся.
Ореолы горящие, мы парим, соединяясь.
Я пленен светом твоих глаз,
Ныряю в сущность тех неведомых вещей.
Сладкий сон, изменчивый яв, мир душистый,
Не отпущу никогда я твоей руки.
Рисует разум черты странных существ,
Желание нас поднимает вдруг до заоблачных высот.
Горение наших душ растопит вечные льды,
Приведет катаклизм глобальный, уровень воды
Поднимется критично, затем исчезнет Земля.
Мы везде, и там, и здесь, всюду, времени нет!
Вдруг гром, туманы, деревни и тайфуны,
Но жажду такую ​​не остановишь, не говори никому.
Небось, нам ты напомни о любви нашей, талалай…