| Ти ховаєшся в снах, ти живеш у думках.
| Ты прячешься во снах, ты живешь в мыслях.
|
| Ти існуєш насправді, в чужих казках.
| Ты существуешь на самом деле в чужих сказках.
|
| З’являєшся вдень і як сонце зникаєш,
| Появляешься днем и как солнце исчезаешь,
|
| А ночами у снах чужих блукаєш.
| А по ночам в снах чужих бродишь.
|
| Там, на синьому тлі блаженної ночі
| Там, на синем фоне блаженной ночи
|
| Ти ховаєш свої смарагдові очі.
| Ты прячешь свои изумрудные глаза.
|
| У морській глибині, на казковій струні,
| В морской глубине, на сказочной струне,
|
| Ти тихенько співаєш, свої пісні.
| Ты тихонько поешь, свои песни.
|
| Ти не маєш будинку, своєї оселі.
| У тебя нет дома, своего дома.
|
| Ти боїшся заснути в чужій пустелі.
| Ты боишься уснуть в чужой пустыне.
|
| Тікаєш від привидів, ранком від снів,
| Бежешь от привидений, утром от снов,
|
| У пустому відлунні несказаних слів.
| В пустом эхо несказанных слов.
|
| А на синьому тлі блаженної ночі
| А на синем фоне блаженной ночи
|
| Ти ховаєш свої смарагдові очі.
| Ты прячешь свои изумрудные глаза.
|
| У морській глибині, на казковій струні,
| В морской глубине, на сказочной струне,
|
| Ти тихенько співаєш, свої пісні.
| Ты тихонько поешь, свои песни.
|
| Ти повіриш у казку, ніжну й чарівну,
| Ты поверишь в сказку, нежную и волшебную,
|
| Де принц, як завжди, відшукає царівну.
| Где принц, как обычно, найдет царевну.
|
| Капають сльози на мокру подушку,
| Капают слезы на мокрую подушку,
|
| Бо у світі не може бути дві попелюшки.
| Ибо в мире не может быть две золушки.
|
| І на синьому тлі блаженної ночі
| И на синем фоне блаженной ночи
|
| Ти ховаєш свої смарагдові очі.
| Ты прячешь свои изумрудные глаза.
|
| У морській глибині, на казковій струні,
| В морской глубине, на сказочной струне,
|
| Ти тихенько співаєш, свої пісні. | Ты тихонько поешь, свои песни. |