| Запитай, запитай мене, тільки поміж нами — |
| Чому нам, чому нам би не залишитись дітлахами? |
| Бігти бо, бігти босими по бетонних джунглях. |
| Заховатися у траві, і не думати про то, що буде. |
| Ти хочеш бути краще за всіх, |
| Принаймні для мене ти вже є. |
| Небокрай не має країв, |
| Поки ми, поки ми, |
| Ми з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |
| Запитай, запитай мене, тільки поміж нами — |
| Чому нам, чому нам би не стати мудрими Богами; |
| Водоспадами, зливами змити бруд назавжди? |
| Засинати обіймами, нам, нам не буде страшно. |
| Ти хочеш бути краще за всіх, |
| Принаймні для мене ти вже є. |
| Небокрай не має країв, |
| Поки ми, поки ми — |
| Ми з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |
| (Ми з тобою на вершині!) |
| Ми з тобою на вершині! |
| Я знаю, де живе весна, |
| Їй втішно в моїх венах — стінах, |
| Я так люблю коли вона, |
| Мурашками біжить по спині. |
| І на важливо де і з ким — |
| У літаку чи у машині, |
| Здається світ такий малий, |
| Коли з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |
| Ми з тобою на вершині! |