| Давай виключим світло і будем мовчати
| Давай выключим свет и будем молчать
|
| Про то, шо не можна словами сказати,
| О том, что нельзя словами сказать,
|
| Не можна писати, неможливо зіграти,
| Нельзя писать, невозможно сыграть,
|
| А тільки мовчати, тихенько мовчати.
| А только молчать, тихонько молчать.
|
| Давай мовчати про то, шо дівчати
| Давай молчать о том, что девушки
|
| Не вміють сховати, не можуть спати.
| Не могут спрятать, не могут спать.
|
| Давай про мене і про тебе мовчати,
| Давай обо мне и о тебе молчать,
|
| Мовчати, аж поки не захочем кричати.
| Молчать, пока не захотим кричать.
|
| Місяць впав, темно в кімнаті.
| Луна упала, темно в комнате.
|
| Як добре, що ти навчилась мовчати,
| Как хорошо, что ты научилась молчать,
|
| Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.
| О том, что никогда не смогла бы соврать.
|
| Про то, шо ніколи мені не спитатись.
| О том, что никогда мне не спросить.
|
| Ми будем з тобою у ліжку лежати,
| Мы будем с тобой в постели лежать,
|
| Лежати, як сніг – водою стікати.
| Лежать, как снег – стекать водой.
|
| Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
| Мы будем жадно свои слезы глотать,
|
| А з ними слова, яких не сказати.
| А с ними слова, которых не сказать.
|
| Давай помовчу тобі просто на вушко,
| Давай помолчу тебе прямо на ушко,
|
| Холодною стала чайова кружка.
| Холодной стала чаевая кружка.
|
| А ми ще маєм, про шо помовчати...
| А мы еще имеем, о чем помолчать...
|
| А ми ще маєм, про шо полежати...
| А мы еще имеем, о чем полежать...
|
| Як світло проб’ється через наші штори,
| Как свет пробьется через наши шторы,
|
| Ми знову з тобою, як всі заговорим.
| Мы снова с тобой, как все заговорим.
|
| А поки ше темно є в нашій кімнаті,
| А пока еще темно есть в нашей комнате,
|
| Давай з тобою будем просто... | Давай с тобой будем просто... |