Информация о песне На данной странице вы можете ознакомиться с текстом песни 5:45, исполнителя - Jamala. Дата выпуска: 22.04.2021
Язык песни: Украинский
5:45(оригинал) |
| 5:45. |
| Спиш? |
| — Не сплю |
| 5:45. |
| Спиш? |
| — Не сплю |
| Думаєш? |
| Думаю |
| Важко сприймати — так чи ні |
| Знову сиджу в темряві |
| Думаєш? |
| Думаю |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, нам разом не злетіти |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити… |
| Поруч зі мною йшла зима |
| В білих снігах танула |
| Думаю |
| Згадую |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, нам разом не злетіти |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити… |
| Я стою серед міста, заплакані очі, губами ловлю слова |
| Минуле, майбутнє, я більше не хочу, не знаю, чи я жива |
| Як дитина ховаюсь в дротах телефонних, в чужих чорно-білих снах |
| Залишусь або зникну, проте не змінити нічого |
| Блек-аут у серці, загиблі девайси, до тебе немає мостів |
| Мереж порожнеча, і не сподівайся, що в полум'ï хтось вцілів |
| Вже не бачу обличчя, не чую твій подих, і треба піти до злив |
| Проте, пробач… |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, нам разом не злетіти |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити |
| І є - як є, я маю із цим жити |
| Пробач мене, хоч як мене простити… |
| (перевод) |
| 5:45. |
| Спишь? |
| —Не сплю |
| 5:45. |
| Спишь? |
| —Не сплю |
| Думаешь? |
| Думаю |
| Трудно воспринимать — да или нет |
| Снова сижу в темноте |
| Думаешь? |
| Думаю |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, нам вместе не взлететь |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить… |
| Рядом со мной шла зима |
| В белых снегах таяла |
| Думаю |
| Вспоминаю |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, нам вместе не взлететь |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить… |
| Я стою среди города, заплаканные глаза, губами ловлю слова |
| Прошлое, будущее, я больше не хочу, не знаю, чья жива |
| Как ребенок скрываюсь в проводах телефонных, чужих черно-белых снах |
| Останусь или исчезну, однако не изменить ничего |
| Блэк-аут в сердце, погибшие девайсы, к тебе нет мостов |
| Сеть пустота, и не надейся, что в пламени кто-то уцелел |
| Уже не вижу лицо, не чувствую твое дыхание, и надо пойти к сливу |
| Однако, извини… |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, нам вместе не взлететь |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить |
| И есть – как есть, я должен с этим жить |
| Прости меня, как бы меня простить… |