| Такий вечір буває раз на рік, мільярд на еру. | Такой вечер бывает раз в год, миллиард на эру. |
| П’ять на чоловічий вік
| Пять на мужской возраст
|
| Берег океану, гітара на піску і я хочу сказати, що шукав саме таку.
| Берег океана, гитара на песке и я хочу сказать, что искал именно такую.
|
| Вона з іншої країни, нам бракує слів, амури коло сонця припинили спів,
| Она из другой страны, нам не хватает слов, амуры у солнца прекратили пение,
|
| Стріли загострили, навели приціл але піднявся вітер, застив їм очі пил.
| Стрелы обострили, навели прицел, но поднялся ветер, застиг им глаза пыль.
|
| Були ми на прицілі, tu me monque, mon amie, про те, що не відбулося,
| Были мы на прицеле, tu me monque, mon amie, о том, что не произошло,
|
| шкодуємо самі,
| сожалеем сами,
|
| Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай, я це ніколи не забуду. | Почему поздно понимаешь, как есть, то держи, я это никогда не забуду. |
| Гітаро, грай.
| Гитаро, играй.
|
| Літо. | Лето. |
| Ніч. | Ночь. |
| Піонерський табір. | Пионерский лагерь. |
| Перша пісня. | Первая песня. |
| Перший алконапій,
| Первый алконапий,
|
| Карі очі, їм майже чотирнадцять, той, хто керує, увімкнув повільні танці.
| Карие глаза, им почти четырнадцать, управляющий включил медленные танцы.
|
| Ми біля вогню, гріємо долоні, пальці прагнуть опинитися в полоні,
| Мы у огня, греем ладони, пальцы стремятся оказаться в плену,
|
| Пісня позабулася, але лишився грув. | Песня забылась, но осталась груя. |
| Як же її звали? | Как ее звали? |
| Я забув.
| Я забыл.
|
| Приспів:
| Припев:
|
| Я забув все, те що важило, я забув, я забув.
| Я забыл все, что важно, я забыл, я забыл.
|
| Все, що сам відчув я наживо, я забув, я все забув.
| Все, что сам почувствовал я вживую, я забыл, я все забыл.
|
| Погано — не назавжди. | Плохо — не навсегда. |
| Назавжди — ніяк але прошу, ти не думай, що вийде саме так,
| Навсегда — никак но прошу, ты не думай, что получится именно так,
|
| Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті, коли ви несамовиті, до кінця відкриті,
| Ты вспомни те мгновения, когда солнце в зените, когда вы невменяемы, до конца открыты,
|
| Бо потім буде пізно, потім стане зле, сплять амури кляті, не чують мене
| Потому что потом будет поздно, потом станет плохо, спят амуры проклятые, не слышат меня
|
| Ти теж мене не слухай, просто пам’ятай, не забувай нічого. | Ты тоже меня не слушай, просто помни, не забывай ничего. |
| Гітаро, грай.
| Гитаро, играй.
|
| Приспів:
| Припев:
|
| Я забув все, те що важило, я забув, я забув.
| Я забыл все, что важно, я забыл, я забыл.
|
| Все, що сам відчув я наживо, я забув, я все забув.
| Все, что сам почувствовал я вживую, я забыл, я все забыл.
|
| Я забув все, те що важило, я забув, я забув.
| Я забыл все, что важно, я забыл, я забыл.
|
| Все, що сам відчув я наживо, я забув… | Все, что сам почувствовал я вживую, я забыл… |