| Як нешта яскравае, што вядзе далей
| Как что-то яркое, что ведет
|
| Як думкi за каваю: жыць i не сталець
| Как мысли за кофе: жить, а не взрослеть
|
| Як сэрца пазычыць i не забiраць
| Как одолжить сердце и не отнять его
|
| Я ведаю правiлы, правiлы
| Я знаю правила, правила
|
| Як словы, што камянi, падаюць да ног
| Как слова, что камни падают к твоим ногам
|
| “У iншых абставiнах я б, канешне, змог
| «При других обстоятельствах я, конечно, мог бы
|
| Зрабiць штосьцi важнае
| Сделай что-нибудь важное
|
| А не абяцаць!” | И не обещай!» |
| — такiя вось траблы, траблы
| - такие вот беды, беды
|
| Мы выйшлi на вулiцу, і кожны з нас
| Мы вышли на улицу, и каждый из нас
|
| Не ведаў, куды iсцi
| я не знал куда идти
|
| Напэўна, праз
| Вероятно, через
|
| Гадзiну згубiлicя б
| Час был бы потерян
|
| Але ж хтосць уздыме сцяг
| Но кто-то поднимет флаг
|
| Мы выйшлi на вулiцу
| мы вышли на улицу
|
| Знянацку так
| Внезапно так
|
| Каму мы патрэбныя, калi не сабе
| Кому мы нужны, если не нам самим
|
| Калi ўсё адметнае адмятае свет
| Когда все отличительное сметает мир
|
| Калi позiрк стомлены ачуняе зноў
| Когда взгляд устает, он снова выздоравливает
|
| I мы з табой марылi aб адным:
| А мы с тобой мечтали об одном:
|
| Дзе тата з матуляю ўсмiхаюцца
| Где папа и мама улыбаются
|
| Дзе наша ўтульнае пасаромiць нас
| Где наш уют будет нас смущать
|
| I так нечакана сярод простых размоў
| И так неожиданно среди простых разговоров
|
| Адчуеш, што правiльна, правiльна
| Вы почувствуете, что это правильно, правильно
|
| Мы выйшлi на вулiцу, і кожны з нас
| Мы вышли на улицу, и каждый из нас
|
| Не ведаў, куды iсцi
| я не знал куда идти
|
| Напэўна, праз
| Вероятно, через
|
| Гадзiну згубiлicя б
| Час был бы потерян
|
| Але ж хтосць уздыме сцяг
| Но кто-то поднимет флаг
|
| Мы выйшлi на вулiцу
| мы вышли на улицу
|
| Знянацку так
| Внезапно так
|
| Мы выйшлi на вулiцу, і кожны з нас
| Мы вышли на улицу, и каждый из нас
|
| Не ведаў, куды iсцi
| я не знал куда идти
|
| Напэўна, праз
| Вероятно, через
|
| Гадзiну згубiлicя б
| Час был бы потерян
|
| Але ж хтосць ўздыме сцяг
| Но кто-то поднимет флаг
|
| Мы выйшлi на вулiцу
| мы вышли на улицу
|
| Знянацку так
| Внезапно так
|
| Мы выйшлi на вулiцу, і кожны з нас
| Мы вышли на улицу, и каждый из нас
|
| Не ведаў, куды iсцi
| я не знал куда идти
|
| Напэўна, праз
| Вероятно, через
|
| Гадзiну згубiлicя б
| Час был бы потерян
|
| Але ж хтосць ўздыме сцяг
| Но кто-то поднимет флаг
|
| Мы выйшлi на вулiцу, вуліцу, вуліцу, вуліцу
| Мы вышли на улицу, улицу, улицу, улицу
|
| Мы выйшлi на вулiцу, і кожны з нас
| Мы вышли на улицу, и каждый из нас
|
| Не ведаў, куды iсцi
| я не знал куда идти
|
| Напэўна, праз
| Вероятно, через
|
| Гадзiну згубiлicя б
| Час был бы потерян
|
| Але ж хтосць ўздыме сцяг
| Но кто-то поднимет флаг
|
| Мы выйшлi на вулiцу
| мы вышли на улицу
|
| Знянацку так
| Внезапно так
|
| Як нешта яскравае, што вядзе далей
| Как что-то яркое, что ведет
|
| Як думкi за каваю: жыць i не сталець
| Как мысли за кофе: жить, а не взрослеть
|
| Як сэрца пазычыць i не забiраць
| Как одолжить сердце и не отнять его
|
| Я ведаю правiлы, правiлы | Я знаю правила, правила |