Перевод текста песни Листопад - Таисия Повалий

Листопад (оригинал)

Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Не пиши листів прощання — я прощаю все, нас доля, наче листя, рознесе.
Не кидай на вітер слово — птахом полетить у неба бірюзового блакить.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Осінь серце полонила, та не назавжди, про листопад колись згадаєш ти.
Як журилися дерева в розставання час, як осінь раптом розлучила нас.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Листопад (перевод)

Ноябрь — печальное чудо, это печаль деревьев снова осень в плен сердца берет.
Так бывает, опадают листья осенью, так утром опадают наши сны.
Тихо слезы опадают, тихо идет любовь, молчание — приговор большинства разговоров.
Опадают наши годы тихо в сон-траву, ясны бывшие вижу наяву.
Припев:
Ноябрь потерянных надежд, несостоявшихся событий и несбывшихся и бесполезных моих
мечт.
Мой сад до осени пуст, его давно бросил ты и замета слепая печаль твои следы.
Не пиши писем прощания — я прощаю все, нас судьба, как листья, разнесет.
Не бросай на ветер слово — птица полетит в небо бирюзовой лазури.
Припев:
Ноябрь потерянных надежд, несостоявшихся событий и несбывшихся и бесполезных моих
мечт.
Мой сад до осени пуст, его давно бросил ты и замета слепая печаль твои следы.
Осень сердце пленила, но не навсегда, о ноябре когда-нибудь вспомнишь ты.
Как печалились деревья в расставание время, как осень вдруг разлучила нас.
Припев:
Ноябрь потерянных надежд, несостоявшихся событий и несбывшихся и бесполезных моих
мечт.
Мой сад до осени пуст, его давно бросил ты и замета слепая печаль твои следы.