Перевод текста песни Крізь вогонь - Таисия Повалий

Крізь вогонь (оригинал)

Я в очі дивлюсь твої сумні, в них не печаль, не гнів — зневіра в те,
що любов моя жива.
Ти, ти обережним бути хотів, боявся почуттів, мені ж несила було їх приховать.
Хай небеса це чують знов, я доведу, що може любов.
Приспів:
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.
Ні, я не злякаюсь гроз і злив, ні поговорів злих, ані ночей безкраїх мук і
самоти.
Все перетерплю, лише поклич, хоч раз поклич, колись — я не зречусь мети буть
там завжди, де ти.
Хай небеса це чують знов, я доведу, що може любов.
Приспів:
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.
Йтиму без надії…
Я здолаю гострі терни і вогонь, щоб бути там, де він, торкатись уст його.
Я здолаю, що б там далі не було, наперекір, назло всім сумнівам його,
Йтиму без надії навіть крізь вогонь.

Сквозь огонь (перевод)

Я в глаза смотрю твои грустные, в них не печаль, негнев — уныние в то,
что любовь моя жива.
Ты, ты осторожным быть хотел, боялся чувств, мне невмоготу было их скрыть.
Пусть небеса это слышат снова, я докажу, что может любовь.
Припев:
Я одолею острые тернии и огонь, чтобы быть там, где он, касаться уст его.
Я одолею, что там дальше не было, наперекор, назло всем сомнениям его,
Иду без надежды даже сквозь огонь.
Нет, я не испугаюсь гроз и ливней, ни поговоров злых, ни ночей бескрайних мучений.
одиночества.
Все перетерплю, только позови, хоть раз позови, когда-нибудь — я не отречусь от цели быть
там всегда, где ты.
Пусть небеса это слышат снова, я докажу, что может любовь.
Припев:
Я одолею острые тернии и огонь, чтобы быть там, где он, касаться уст его.
Я одолею, что там дальше не было, наперекор, назло всем сомнениям его,
Иду без надежды даже сквозь огонь.
Иду без надежды…
Я одолею острые тернии и огонь, чтобы быть там, где он, касаться уст его.
Я одолею, что там дальше не было, наперекор, назло всем сомнениям его,
Иду без надежды даже сквозь огонь.