Перевод текста песни Жити -

Жити (оригинал)

Жити безжурно стає все складніше.
Кров випивають останні новини:
Незнайомий герой цей світ залишив,
Знайомий герой в бою загинув.
Все так і штовхає в безодню депресії,
Щоби впав і не виліз із тої прірви.
Волає — приєднуйся до процесії
Поховання Любові, Надії та Віри!
І, часом, здається, що, ніби, піддався,
Плюнув на все, заховався в ілюзії.
Та раптом зустрінеш того, хто не здався,
І одразу оговтуєшся від контузії.
Жити приємно, жити потрібно!
Вдихати повітря на повні груди.
Милуватись красою світанків срібних.
І знати, що поруч є добрі люди.
В мене є мрія — це смішно.
В мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.
У списку контактів все більше втрачених,
Але душа відмовляється їх видаляти.
Хай у серці живуть, і це має значення,
Доки пам’ять не прийме цієї втрати.
Є за ким сумувати, але є ким пишатись,
Є кому перейняти хороші манери,
Щоб країну вдягнути у пишні шати
Нового часу, нової ери.
Давайте жити, давайте шукати,
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати.
Бути знаючими і значущими.
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню,
А декому — просто теплі обійми.
В мене є мрія — це смішно.
В мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.
Час не дарує нам жодної миті повернення.
Все, що було, — відбуло, поступово розтануло.
Ніч промине, відчиняємо двері нового дня —
Шаленого, вдалого.
А ті, що пішли, стежать за нами,
Дивлячись з неба очима зоряними.
Хто ми є, якими шляхами
Стаємо творцями, жерцями, воїнами?
Я поживу, я проживу
Життя щасливе, яскраве, натхненне.
Й нікому з тих, кого я люблю,
Не буде соромно за мене.
У мене є мрія — це смішно.
У мене є друзі — це сильно.
Хтось каже мені, що я грішник,
Що я помираю повільно.
Та я не ведуся, одначе,
Мені не уникнути смерті.
Коли усміхаюся, бачу
Усмішки ваші відверті.
Можливо, закину писати,
Стану таким, що не пише.
А ви розтягніть на цитати
Все, що написав я раніше.
І хай зараз так недоречно
Мене хвиля щастя накрила.
Та хтось розпрямляє плечі,
А я розправляю крила.

Жити (перевод)

Жить беззаботно становится все сложнее.
Кровь выпивают последние новости:
Незнакомый герой этот мир оставил,
Знакомый герой в бою погиб.
Все так и толкает в бездну депрессии,
Чтобы упал и не вылез из этой бездны.
Взывает — присоединяйся к процессии
Погребение Любви, Надежды и Веры!
И, порой, кажется, что, будто, поддался,
Плюнул на все, спрятался в иллюзии.
Но вдруг встретишь того, кто не сдался,
И сразу оправляешься от контузии.
Жить приятно, жить нужно!
Вдыхать воздух полной грудью.
Любоваться красотой рассветов серебряных.
И знать, что рядом есть хорошие люди.
Меня есть мечта — это смешно.
Меня есть друзья — это сильно.
Кто-то говорит мне, что я грешник,
Что я умираю медленно.
Но я не ведусь, однако,
Мне не избежать смерти.
Когда улыбаюсь, вижу
Улыбки ваши откровенны.
Возможно, закину писать,
Стану таким, что не пишет.
А вы растяните на цитаты
Все, что написал я раньше.
И пусть сейчас так некстати
Меня волна счастья накрыла.
Кто-то распрямляет плечи,
А я расправляю крылья.
В списке контактов все больше утраченных,
Но душа отказывается их удалять.
Пусть в сердце живут, и это имеет значение,
Пока память не примет эту потерю.
Есть за кем скучать, но есть кем гордиться,
Есть кому перенять хорошие манеры,
Чтобы страну одеть в пышное одеяние
Новое время, новая эра.
Давайте жить, давайте искать,
Давайте становиться лучше!
Писать книги, рисовать плакаты.
Быть знающими и значимыми.
Все люди сложные, все люди разные,
Но есть кому дарить постоянно:
Одним — доброе слово, другим — песню,
А некоторым — просто теплые объятия.
Меня есть мечта — это смешно.
Меня есть друзья — это сильно.
Кто-то говорит мне, что я грешник,
Что я умираю медленно.
Но я не ведусь, однако,
Мне не избежать смерти.
Когда улыбаюсь, вижу
Улыбки ваши откровенны.
Возможно, закину писать,
Стану таким, что не пишет.
А вы растяните на цитаты
Все, что написал я раньше.
И пусть сейчас так некстати
Меня волна счастья накрыла.
Кто-то распрямляет плечи,
А я расправляю крылья.
Время не дает нам ни одного момента возвращения.
Все, что было, отбыло, постепенно растаяло.
Ночь пройдет, открываем дверь нового дня.
Безумного, удачного.
А ушедшие следят за нами,
Смотря с неба глазами звездными.
Кто мы, какими путями
Становимся творцами, жрецами, воинами?
Я поживу, я проживу
Жизнь счастлива, ярка, вдохновлена.
И никому из тех, кого я люблю,
Не будет стыдно за меня.
У меня есть мечта — это смешно.
У меня есть друзья — это сильно.
Кто-то говорит мне, что я грешник,
Что я умираю медленно.
Но я не ведусь, однако,
Мне не избежать смерти.
Когда улыбаюсь, вижу
Улыбки ваши откровенны.
Возможно, закину писать,
Стану таким, что не пишет.
А вы растяните на цитаты
Все, что написал я раньше.
И пусть сейчас так некстати
Меня волна счастья накрыла.
Кто-то распрямляет плечи,
А я расправляю крылья.