Перевод текста песни Ти подумай -

Ти подумай (оригинал)

Кволий промінь сонця пробився крізь хмари —
Одразу люди одягли окуляри.
І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
Заховати душу, заховати очі.
Відгородитись високим парканом —
Його не перескочиш, не проб'єш тараном.
Кожен має проблеми, кожен має турботи,
Між людьми загорожі з колючого дроту.
Незнайомець не скаже доброго слова,
Знайомий зустріне — порожня розмова.
Посміхнутися важко, співчуття неможливе…
Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
В небі раптом яскраво заграє веселка!
Вхопи краплю щастя — сховай у пуделко.
Не давай цьому щастю на місці сидіти —
Відпускай на волю, хай гуляє по світу!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда — не біда, твоє лихо — не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!
Ми живемо у колі вузьких інтересів —
Побутових умов, механічних процесів.
Сонце марно дарує нам позитивні фотони —
В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
Застрибнути на пік матеріального статку,
Від проблем заховатись, наче равлик у хатку.
Не почув, не побачив і сказати не може,
Це для нього чуже, а це на нього не схоже.
Телевізор, диван, пиво, футбол…
Тупий серіал, примітивний прикол…
Книга — просто додаток до шкільної програми,
А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
Та кожен, хто вірить, почувається в силі
Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
Щоб ця радість росла в геометричній прогресії,
Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!
Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда — не біда, твоє лихо — не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!

Ти подумай (перевод)

Нежный луч солнца пробился сквозь тучи.
Сразу люди одели очки.
И это солнце не слепит, просто каждый хочет
Спрятать душу, спрятать глаза.
Отгородиться высоким забором
Его не перепрыгнешь, не пробьешь тараном.
У каждого есть проблемы, у каждого есть заботы,
Между людьми изгороди из колючей проволоки.
Незнакомец не скажет доброго слова,
Знакомый встретит пустой разговор.
Улыбнуться трудно, сочувствие невозможно…
Вот человек несчастный, где же человек счастлив?
В небе вдруг ярко заиграет радуга!
Схвати каплю счастья — спрячь в пуделку.
Не давай этому счастью на месте сидеть—
Отпускай на свободу, пусть гуляет по миру!
Когда иногда кажется, что ты лишний человек
И что собственная жизнь для жизни не причина,
Когда думаешь снова, что существуешь понапрасну,
Ты подумай о тех, кому всегда темно!
Можешь слышать радость пения пения,
Перекаты грома, шелест ливня!
Твоя беда - не беда, твоя беда - не беда,
Ты подумай о тех, кому всегда тихо!
Мы живем в коле узких интересов—
Бытовые условия, механические процессы.
Солнце напрасно дарит нам положительные фотоны—
У нас более крутые мобильные, у нас более модные рингтоны!
Запрыгнуть на пик материального достатка,
От проблем спрятаться, как улитка в избушку.
Не услышал, не увидел и сказать не может,
Это для него чужое, а это на него непохоже.
Телевизор, диван, пиво, футбол…
Тупой сериал, примитивный прикол…
Книга — просто приложение к школьной программе,
А все, что нужно, нам расскажет реклама!
И каждый верующий чувствует себя в силе
Так сметить жизнь, чтобы радоваться ежеминутно!
Чтобы эта радость росла в геометрической прогрессии,
Чтобы освободить этот мир от печали и депрессий!
Когда иногда кажется, что ты лишний человек
И что собственная жизнь для жизни не причина,
Когда думаешь снова, что существуешь понапрасну,
Ты подумай о тех, кому всегда темно!
Можешь слышать радость пения пения,
Перекаты грома, шелест ливня!
Твоя беда - не беда, твоя беда - не беда,
Ты подумай о тех, кому всегда тихо!