Текст песни Характерник - Реанимация

Характерник

Клубком згорнулась ніч, як кіт
Та сіла поруч при багатті,
Де характерник, кошовий,
Плете, мов тінь, свої закляття.
Де табір ворожий ночує,
Нас місяця око веде.
Ми тіні, ніхто не почує,
Рятунку ніхто не знайде.
У смерті алтар із полину
Ми жертву їй щедру дамо
І степ урочисто поглине
Ту кров, що тепер проллємо.
Козак-характерник сміється,
Луною проноситься сміх.
Загін наш по полю несеться
Вже зграєю чорних вовків
А вранці похмуре світило
Обличчя у хмари схова.
Від війська чужого лишилась
Лиш кровью залита земля.
Ще з покон віків повелося
У кожного правда своя.
Нас небо грозою напоїть,
А силу дасть рідна земля.
Козак-характерник сміється,
Луною проноситься сміх.
Загін наш до дому вернеться
Під ранок в подобі людській