Перевод текста песни Гори - Артём Лоик

Гори (оригинал)

А що буде — те буде!
Ми стріляли в люстерце!
А що куля — те в груди!
А що слово — те в серце!
Чи Ісуси, чи Будди, скільки вір, — стільки бруду
Та одне тільки вічне — як раніше ми люди,
А що вийде — те вийде… Як могли — так ходили!
Не любили — вбивали, а вбивали — любили…
А що вийде — те вийде!
Тільки ангели ви де?
Кажуть тут за дверима.
За дверима могили…
А що знати — не знати!
А що бачити — темінь!
А молитви — на мати!
А ікони — на меми…
А пророків — впізнати, як вони вляжуться спати,
А дорога від мене — йде напевно — до мене,
А що потом — те потім, а що сталось — те зараз…
Скільки коштує злотих райське аблуко даром?
А всі роти до роту своєчасного гроту…
А монети — нездарам, а талант — ідіотам…
Я за невидимими горами
Тільки чорні твої очі і шукав!
Я за невидимими горами!
Через чорне море, повне чорних кав!
Я за невидимими горами!
Залишу чорній ночі, з чорних літер, чорний слід!
Я за невидимими горами!
З чорної діри кричу на весь цей білий світ!
Що зможу, те знайду і не втрачу!
Ми від дошок до дошок, ми від панча до панча!
А що станеться — хай те розмалюється хайпом
І вперед до потопу!
Хто з фейсом, хто з потапом
Справедливість, правдивість, непідкупність і віра, —
Так, ми з вами пробились!
Тільки в хащі до звіра!
І за те що брав ти лист, де надії іскрились
І в його пащі померли, — ці слова народились!
А довічне — не вічне, а центральні — не в центрі
F що гучно — не вірші, а що влучно — не в центи…
Що відверто — не ніжно, президенти — не стенди,
А що гасне — не свічка, а що віра — не церква…
Що зістанеться бро — існувати з розмахом!
Хтось рубає бабло тільки часто на плахах!
І шинкують руками, наші шкури роками
І летять наші голови із гори колобками!
Я за невидимими горами!
Тільки там, де золота нема!
Я за невидимими горами!
Тільки там, де краща пісня німа
Я за невидимими горами!
Дійду, дістану, відшукаю свій причал!
Я за невидимими горами!
Бачу його, але невже, це те, — з чого почав!
Я за невидимими горами!
Знову забуду, знову сліпо розпочну!
Я за невидимими горами!
А розпочну — це ж розпач, ну!
Я за невидимими горами!
Знову гатитиму руками в двері дому!
Я за невидимими горами!
Поки не зрозумію, що я сам закрився в ньому!

Гори (перевод)

А что будет — то будет!
Мы стреляли в зеркало!
А что пуля — то грудь!
А что слово — то в сердце!
Или Иисуса, или Будды, сколько вер, — столько грязи
Но одно только вечное — как раньше мы люди,
А что получится - то получится ... Как могли - так ходили!
Не любили — убивали, а убивали — любили…
А что получится — то получится!
Только ангелы выедет?
Говорят здесь за дверью.
За дверью могилы…
А что знать — не знать!
А что видеть — темень!
А молитвы — наматы!
А иконы — на мемы…
А пророков — узнать, как они улягутся спать,
А дорога от меня - идет наверняка - до меня,
А что потом — то потом, а что произошло — то сейчас…
Сколько стоит злотых райское аблуко даром?
А все роты в рот своевременного грота…
А монеты — бездарям, а талант — идиотам…
Я за невидимыми горами
Только твои черные глаза и искал!
Я за невидимыми горами!
Через черное море, полное черных кофе!
Я за невидимыми горами!
Оставлю черной ночи, с черных букв, черный след!
Я за невидимыми горами!
Из черной дыры кричу на весь этот белый мир!
Что смогу, то найду и не потеряю!
Мы от досок до досок, мы от панча до панча!
А что случится — пусть то разукрасится хайпом
И вперед к потопу!
Кто с фэйсом, кто с потапом
Справедливость, правдивость, неподкупность и вера,—
Да, мы с вами пробились!
Только в хате к зверю!
И за то, что брал ты лист, где надежды искрились
И у него пасти умерли, эти слова родились!
А пожизненное — не вечное, а центральное — не в центре
Что громко — не стихи, а что метко — не центы…
Что откровенно - не нежно, президенты - не стенды,
А что гаснет — не свеча, а что вера — не церковь…
Что состанется бро — существовать с размахом!
Кто-то рубит бабло только часто на плахах!
И шинкуют руками, наши шкуры годами
И улетают наши головы с горы колобками!
Я за невидимыми горами!
Только там, где золота нет!
Я за невидимыми горами!
Только там, где лучшая песня нема
Я за невидимыми горами!
Дойду, достану, отыщу свой причал!
Я за невидимыми горами!
Вижу его, но неужели, это то, с чего начал!
Я за невидимыми горами!
Снова забуду, снова слепо начну!
Я за невидимыми горами!
А отчаюсь — это отчаяние, ну!
Я за невидимыми горами!
Снова буду кить руками в дверях дома!
Я за невидимыми горами!
Пока не пойму, что я сам закрылся в нем!