| Давно, як світ, за сім століть…
| Давно, как мир, за семь веков…
|
| Ой, то було, було! | Ой, то было, было! |
| Ой, загуло-гуло.
| Ой, загудело-гудело.
|
| Все почалось з дівочих слів: «Чом ти не прийшов?»
| Все началось с девичьих слов: «Почему ты не пришел?»
|
| Якби ти знав, як я ждала…
| Если бы ты знал, как я ждала…
|
| Ой, я ждала-ждала, не дождала-далась.
| Ой, я ждала-ждала, не дождалась.
|
| Та не знав ти, що від мене не втікти,
| Но ты не знал, что от меня не убежать,
|
| Не замести сліди.
| Не замести следы.
|
| Приспiв:
| Припев:
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
| Тебя я найду, тебя вкраду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
| В лес темный заведу и по уму сведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
| Тебя я найду, тебя вкраду!
|
| Коханий мій немов зімлів…
| Любимый мой словно землел…
|
| Ой, а коханий твій дійсно таки зімлів.
| Ой, а любимый твой действительно таки землел.
|
| Бо я прийшла, його знайшла, а він не чекав.
| Потому что я пришла, его нашла, а он не ждал.
|
| «Люба моя-моя, все поясню тобі я».
| «Любая моя-моя, все объясню тебе я».
|
| Місяць в трави ліг, місяць впав мені до ніг,
| Луна в траве легла, луна упала мне до ног,
|
| Ти знов від мене втік!
| Ты опять от меня убежал!
|
| Приспiв:
| Припев:
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
| Тебя я найду, тебя вкраду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
| В лес темный заведу и по уму сведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
| Тебя я найду, тебя вкраду!
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
| Тебя я найду, тебя вкраду.
|
| В ліс темний заведу і з розуму зведу.
| В лес темный заведу и по уму сведу.
|
| Тебе я знайду, тебе украду!
| Тебя я найду, тебя вкраду!
|
| Тебе я знайду, тебе украду.
| Тебя я найду, тебя вкраду.
|
| Тебе я знайду, тебе украду! | Тебя я найду, тебя вкраду! |