Перевод текста песни Бувай малий - Арсен Мірзоян

Бувай малий (оригинал)

Ще не сталося — я вже ненавиджу неможливі секунди розлучення.
Проводжаючим, як завжди — байдуже їхні розклади, їхні сполучення.
У цю мить не хвилюють обмеження, ні кар'єра, ні ціни на нафту.
Є останні секунди розлучення в неможливості серця втримати правду.
Не питай мене ніколи, хто я.
Коли мене не стане — відповідь прийде сама.
Язик, повір мені, шалена зброя —
Вбиває все, лишає лиш слова.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон!
Не плач — заллєш перон.
Бувай малий, назавжди мій!
Доросла справжність мокрих вій.
Бувай, малий.
Молю пусти!
Не плач, бо важко йти.
Бувай, малий, назавжди мій, i я назавжди твій.
А тепер помнож цю історію, gрості цифри — урок математики.
На купе, на вагони, на колії;
на вокзали, авто, човни, літаки.
І плюс ті, що колись повірили свому серцю і алим парусам.
Знаєш, заздрить комусь сама любов, з позначкою «діти» ікарусам.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон!
Не плач — заллєш перон.
Бувай малий, назавжди мій!
Доросла справжність мокрих вій.
Бувай, малий.
Молю пусти!
Не плач, бо важко йти.
Бувай, малий, назавжди мій, i я назавжди твій.
Вже не тішу я себе, що молодий.
Що мною можна забивати цвяхи.
Я не помітив навіть сам, як став черствий.
Невдовзі рознесуть у небо птахи.
Я іноді так хочу справжню зиму хоч на день.
Хочу бути снігом — день і я розтану!
Нажаль, ніколи не дізнатися хто я…
Бо відповідь прийде, коли мене не стане.
Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон!
Не плач — заллєш перон.
Бувай малий, назавжди мій!
Доросла справжність мокрих вій.
Бувай, малий.
Молю пусти!
Не плач, бо важко йти.
Бувай, малий, назавжди мій, i я назавжди твій.

(перевод)

Еще не произошло — я уже ненавижу невозможные секунды развода.
Провожающим, как всегда, безразлично их расписания, их сообщения.
В этот момент не волнуют ограничения, ни карьера, ни цены на нефть.
Есть последние секунды развода в невозможности сердца удержать правду.
Не спроси меня никогда, кто я.
Когда меня не станет, ответ придет сам.
Язык, поверь мне, безумное оружие.
Убивает все, оставляет только слова.
Припев:
Прощай, малыш, держи фасон!
Не плачет — зальешь перрон.
Прощай малыш, навсегда мой!
Взрослая подлинность мокрых ресниц.
Прощай, малыш.
Молю пусти!
Не плачь, потому что трудно идти.
Прощай, малыш, навсегда мой, и я навсегда твой.
А теперь умножь эту историю, рост цифры — урок математики.
На купе, на вагоны, на пути;
на вокзалы, авто, лодки, самолеты.
И плюс те, что когда-то поверили своему сердцу и алим парусам.
Знаешь, завидует кому сама любовь, с отметкой «дети» икарусам.
Припев:
Прощай, малыш, держи фасон!
Не плачет — зальешь перрон.
Прощай малыш, навсегда мой!
Взрослая подлинность мокрых ресниц.
Прощай, малыш.
Молю пусти!
Не плачь, потому что трудно идти.
Прощай, малыш, навсегда мой, и я навсегда твой.
Уж не радую я себя, что молодой.
Что мною можно забивать гвозди.
Я не заметил даже сам, как стал черствый.
Вскоре разнесут в небо птицы.
Я иногда так хочу настоящую зиму хоть на день.
Хочу быть снегом - день и я растаю!
К сожалению, никогда не узнать, кто я…
Ибо ответ придет, когда меня не станет.
Припев:
Прощай, малыш, держи фасон!
Не плачет — зальешь перрон.
Прощай малыш, навсегда мой!
Взрослая подлинность мокрых ресниц.
Прощай, малыш.
Молю пусти!
Не плачь, потому что трудно идти.
Прощай, малыш, навсегда мой, и я навсегда твой.